- провоювати
- -ю́ю, -ю́єш, док.1) неперех. Воювати якийсь час.2) перех., перен., розм. Втрачати кого-, що-небудь, воюючи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
провоювати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвойовувати — ую, уєш, недок., відвоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док. 1) перех. Війною повертати, відбирати що небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить. 2) перех., перен. Боротьбою, працею, переконуванням і т. ін. домагатися чого небудь … Український тлумачний словник